Про Центр
Діяльність Центру
Нормативно-правова база
Для інвестора
Запобігання корупції
Корисні посилання
Національні проекти
26.02.2015
Клімат-контроль. Як Вінниця хоче «заманити» інвесторів

Обсяг інвестицій, вкладених
іноземцями в економіку України в 2014 роц,і виявився найменшим за останні п’ять
років. Так, якщо в 2012 році, за даними держкомстату, цей показник склав 5527
мільйонів доларів, у 2013 – 4963, то торік - тільки 2860 мільйонів. Без
економічних реформ, як відзначають аналітики інформаційної кампанії «Сильніші
разом!»,  які є першим та головним шляхом для покращення інвестиційного
клімату України на збільшення інвестицій розраховувати не доводиться.   -
Інвестори не прийдуть в країну з великими фінансовими дисбалансами, слабкою
банківською системою і корумпованими судами, - зазначають в «Сильніші разом!».
 - Країни Центральної та Південно-східної Європи, з яких більшість у
минулому були соціалістичними економіками, почали перехід до ринкової моделі ще
в 90-х. Але не усюди проведені реформи були комплексними. Головними проблемами
таких залишаються проблеми з гарантуванням прав власності, високі адмінбар’єри
 та не завжди прогнозована економічна та регуляторна політика та судова система,
через що підприємці часто не можуть добитися виконання укладених контрактів.

Чутливі інвестори

Ще один фактор,  який
суттєво впливає на настрої інвесторів, за словами заступника міського голови
Валерія Коровія, - це стабільність на рівні окремих населених пунктів. -
Наприклад, у нас до подій шостого грудня (тоді у Вінниці активісти штурмували
приміщення обласної ради, де в цей час відбувалася сесія, на знак протесту
проти можливого зняття голови облради, - прим. авт.) ми періодично мали розмови
з потенційними інвесторами. Вони цікавилися територією нашого індустріального
парку, - каже посадовець. -  Після штурму, ситуація змінилась кардинально,
більше того, нам ще довелось переконувати ряд уже працюючих в місті компаній,
що у нас все добре, ситуація стабільна. У 2015 році в плані роботи з
інвесторами в місті обіцяють розробити свого роду програму їх супроводу – Гід
інвестора, максимально усунути адмінперепони, сформувати інвестиційні
пропозиції за рахунок об‘єктів комерційного та житлово-громадського призначення,
вільних територій «грінфілдів» та територій під забудовою «браунфілдів», а ще в
планах – робота по включенню індустріального парку до спеціального реєстру та
завершення формування його концепції.

VIP

Вінницький індустріальний парк
– офіційно створений рішенням міськради влітку 2014 року. Втім, про нього як
такий почали говорити ще задовго до цього. За часів губернаторства
Домбровського (нині нардепа),  у 2006-2007 роках, йому навіть придумали
назву -  VIP. На сьогодні ця промзона представляє собою 80 га землі у східній частині
міста. Серед плюсів ділянки – близькість до залізниці, аеропорту, чіткі межі.
Головний мінус – проблема з мережами (вода, електроенергія), над якою вмісті
думають уже не один рік і поки що безрезультатно. У різні часи інтерес до
території промзони проявляли такі українські компанії як ROSHEN та КОМО, більше
того, навіть ходили розмова, що ця ділянка може бути цікава компаніям Nokia та
Siemens. Але далі розмов справа не доходила. Фактично, минулорічне рішення про
створення індустріального парку і початок роботи по включенню його до
спеціального державного реєстру і приймалося з тим розрахунком, щоб держава
допомогла вирішити питання з інфраструктурою. До речі, в 2013 році ця проблема
практично могла бути знята, хоча і в інший спосіб. Тоді усі 80 гектарів
промзони планувала викупити компанія «Монсанто». Американці готові були
заплатити за ділянку близько 80 мільйонів гривень. Та через у свій час
причетність компанії до ГМО у місті розгорнулась анти-кампанія. Зрештою міська
рада фактично дає задній хід і земельний аукціон з приводу продажу вільної
ділянки просто не призначається. Таким чином, на даний час єдиним «поселенцем»
парку є українсько-польське деревообробне підприємство «Барлінек», яке працює
тут з 2007 року. З тих пір власники підприємства вклали у своє вінницьке
виробництво близько 75 мільйонів доларів.

Дерево за дерево

- Інвестиції на Україні – це
велика думка на майбутнє, - каже генеральний директор компанії  «Барлінек
Інвест» Вініціуш  Іванські. – Незважаючи на  ситуацію на сході та
інші труднощі,  ми чомусь упевнені,  що тут усе нормально
закінчиться. Коли торік у вас усе починалося, я сказав своїм людям, що чи не
найкраще вони можуть допомогти своїй країні – це добре працювати, тому що
країні потрібні гроші.   На сьогодні на підприємстві, яке є одним з
найбільших у світі виробників тришарової паркетної дошки, працює 718 людей.
Середньомісячна зарплата – 4010 гривень. У 2014 році підприємство закрило своє
виробництво в Івано-Франківській області і повністю зосередилося на роботі у
Вінниці. На питання, чому саме так, а не навпаки, Вініціуш Іванські не
скупиться на компліменти:

- По-перше, то заслуга вашої
влади, тут кращі умови для бізнесу. Вінниця відрізняється від інших міст,
думаю, якби усі думали як тут, в Україну б інвестували більше. Але іноді,
одного лише інвестклімату мало, головною причиною перенесення виробництва до
Вінниці, як зізнається Вініціуш, стала проблема з сировиною. - У Франківську ми
мали проблему з сировиною, - каже він. – Взагалі у Вінниці – найкрупніше
підприємство, яке має наш власник. У нього всього працює більше 13 тисяч людей
в різних країнах, але спеціальну подяку отримали ми, адже в такий досить
складний період ми зробили великий прорив – на 28%, до 2,7 мільйона метрів
квадратних збільшили обсяги виробництва.

У полку прибуде?



















У мерії сподіваються, що уже в
найближчий рік, в Барлінек-інвест появляться сусіди. Тут ще торік оголосили, що
місто досягнуло попередньої домовленості з ще однією компанією: UBS group, яка
займається виробництвом холодильного обладнання для пивної промисловості.
Компанія планує викупити щонайменше 10 гектарів.  Раніше планувалося, що
земельний аукціон відбудуться уже в лютому-березні, та зараз, за інформацією
RIA, через певні моменти у самій компанії, він переноситься ближче до середини
весни. Якщо цього разу все вийде – місто може розраховувати на нове
виробництво, плюс 500 робочих місць (на першому етапі і ще 1500 – на другому)
та додаткові вливання в міський бюджет. Правда, чим далі – тим дорожче коштує
вирішення інфраструктурного питання цього району. Якщо в 2012 році мова йшла
про приблизно 160-180 мільйонів, то після того як гривня девальвувала до 16
гривень за долар, ціна питання, за словами Валерія Коровія, зросла до 300
мільйонів гривень. При курсі в 25 гривень, це обійдеться ще дорожче. В мерії
констатують – таких коштів у міському бюджеті немає і без державної допомоги
вирішити це питання навряд чи вдасться.

Прес-центр
Перелік проектів для інвестування
Конкурс проектів



 © Вінницький регіональний центр з івестицій та розвитку, 2010 Internet Studio Aura